Андрiй Антоненко (Riffmaster): ви не сидите не тому, що ви не винуваті, а тому, що «не допрацювали»

Андрiй Антоненко (Riffmaster): ви не сидите не тому, що ви не винуваті, а тому, що «не допрацювали»

Рiфмастер не розуміє, чому і за що вибрали саме його.

У новому випуску програми «Антиподи» на телеканалі «Ісландія» обвинувачений у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, український військовий і рок-музикант Андрій Антоненко (Riffmaster) розповів про умови утримання у в"язниці, матеріали справи, винних і невинних, а також розмову з президентом Зеленським.

Що таке сучасна українська тюрма і наскільки взагалі прийнятні умови існування в ній? Як виглядала твоя камера?

Ну у мене ж було кілька тюрем, скажiмо так. В принципі умови ІТТ (ізолятор тимчасового тримання) — це в певному сенсі така моральна катівня. Ну от уяви собі камеру, де знаходився я останні вісім місяців. Це приміщення на три кроки вперед і на два кроки в сторону. Це така маленька камера на двох людей, де нари стоять буквою «Г», вони вужче за звичайне ліжко, менше метра, мабуть, ну, може, така, як полка в потягу.

Стоїть отака кушетка, як в старих медкабінетах, прикручена до полу. І оце узголів"я, на якому через два тижні починає спина хрустіти, вилітають позвонки. Я, наприклад, спав головою в іншу сторону. Вікна — це два оргскла, отакої товщини, які не відкриваються, які замазані. Тобто ти не бачиш, що знаходиться на вулиці. Це падає зір в мінус. Освітлення таке, як в тих самих потягах, не денне, а як нічники.

Це саме тому ти окуляри вдягнув?

Так. Через те, що там всі курять, по стінах такі крапельки нікотину коричневі. Там же воно нікуди не йде. Там включають якусь витяжку, але ця витяжка робить те, що просто не дає щоб сирість була на стінах, щоб просто не текло. І потроху включається. І на вулицю з приміщення в приміщення в кам’яний мішечок вивели. Добре, що там були бруси й турнік і була можливість займатися спортом.

Раз на день?

Раз на день. Душ — раз на тиждень. Суворо. Тобто ти сидиш тиждень, маринуєшся в цьому всьому, тобто люди стають там жовтого кольору через те, що нікотин. Душ — раз на тиждень. Ти нічого не знаєш, тобі нічого не говорять, просто приходять і ставлять перед фактом. Це були умови в ІТТ.

А, лікаря немає ніякого взагалі. Тобто можна викликати швидку, але якщо менти там на тебе якось намагаються тиснути, вони не викликають тобі швидку. Такі задачі ставлять слідчі. Як мені в один момент заборонили користуватися теплими речами і засобами гігієни.

За що? За те, що не визнавав себе?

А за що я сидів у тюрмі? От просто ні за що. Тому що отак. Тому що вони так захотіли.

Тобто ІТТ — це цілком залежний від поліції, слідчого. Я маю на увазі, що з тобою поводитимуться так, як фактично скажуть ті, хто… ті, за ким ти числишся.

Саме так. Але там люди теж бачать, що за людина, і коли всі зрозуміли, що ніхто не при ділах і просто отакий абсурд і бардак, почало вирівнюватись, почали нормально відноситись.

Але тебе ж позбавляли теплого одягу. А який це був сезон?

Зима. Нас арештували в грудні, а це був січень. До речі, про те, що заборонили саме слідчі, я ж ставлю питання, цікавлюсь точніше, в тюрмі не ставлять питання, в тюрмі цікавляться. Дозвольте поцікавитись. Тому що коли ти запитуєш — це вже «спрос». Я кажу, місяць все було нормально, я міг там десь підрівняти вуса, щоб більш менш.

А вони кажуть тихенько: «Це слідаки сказали все забрать». Я говорю: «А речі теплі?». Вони: «Ну так сказали». Я говорю: «Окей, що робити?». Ну типу «помаяч» адвокатам. І тут проходить місяць чи трошки менше, якраз заявляється слідчий Хотинський — той, що тут обшуки проводив з адвокатами. І щось там він такий друг, там, Андрюха, здорова.

А я кажу адвокатам «Мені тут заборонили». А стоїть цей коридорний, сержант і так мені на нього пальцем. Він подзвонив і за п’ять хвилин все повернули.

Вони взагалі віддупляють, що це ж злочин, згідно всіх норм міжнародного права. Це тортури. Якщо ти залишаєш людину без одягу в зимовий період, то це свідомі тортури.

Ну а як вони чекали півтора місці зубного лікаря, коли в мене почали випадати зуби. Просто ніхто не реагував. Ми писали. Там же пишеш заяву. Взагалі там вийшло на рівні народних депутатів. І ЄСПЛ вже приїхали. Ми їх задовбали. Повезли типу в нормальний кабінет, зробили. Потім друга була історія з зубами. Вони в СІЗО просто почали випадати.

Напевно, від браку якого повітря, вода, це все стрес.

Так, це наслідки. Мені передавали спортивне харчування, вітаміни, але я ж кажу, там що не вживай, скільки вітамінів там не вживай, нервова система, повітря. Воно ліпше не стає.

Були в тебе співкамерники? Я пам"ятаю, що були камери «сороковочка», «тройнiчкі», у тебе як було? Я маю на увазі вже в слідчому ізоляторі.

Так, звичайно. В СІЗО в мене була двушка. До речі, це новий корпус. Той, що після ремонту, там є платні камери. Я приїхав туди після ІТТ. Я зайшов, все так, плитка, все чистенько. Захожу в камеру і там став і хвилин десять стояв. Кажу співкамернику: «Це пластикові вікна?». Так. Я говорю: «Відкриті?». Так. Офігєть. Дворік, все там. І я так дивлюсь: санвузол, двері відкриті, і я розумію, що там унітаз. Кажу: «В сенсі, це унітаз?».

І навіть двері є.

Всьо. Навіть двоярусне ліжко, широке, повноцінне. Але при тому при всьому все одно, душ раз на тиждень. Медицина є номінальна, але проблем дофіга, тобто зеленка, аспірин насправді. Як ви себе почуваєте? Погано. Ну лікуйтесь, одужуйте. Ну можуть зробити кардіограму, можуть навіть взяти аналіз крові. Але медицини як такої там нема. Це все номінально.

До тебе підсаджували на ІТТ спеціальних? Я маю на увазі «насідок».

Так. В самий перший день. От тільки я заїхав.

От як виглядає оця от «насідка»? Що він, як він до тебе лізе в душу?

Виглядає це як звичайна людина з кримінального світу, яка, судячи зі всього, співпрацює вже.

Тобто за фактом це злочинець?

Так. І типо розмовляє: «А шо это», «А шо это». І так обережно, обережно в сподіванні, що людина в стані шоку почне щось там, проговориться чи ще щось почне розповідати. Або навпаки він там починає розповідати якісь тюремні історії.

А чи є таке: «Я дам тобі краще пораду, як відмазатися від цього»?

Звичайно.

Але це ж вже не передбачає, що ти мусиш йому спочатку зізнатися.

«Был один случай, от это вот. Кароче, я ему говорю, слушай, нет, я не говорю тебе это, потому что ты это что-то там. Нет. Просто чтоб ты понимал, шо вот здесь можно так, а вот здесь можно так». Ну от звичайний такий розклад. Я ж кажу, аби нам було в чому зізнаватися, ми б давно всі щось там порозказували. Я не знаю.

Була така історія. Короче, відкриваються двері, заходить чувак. Я такий лежу, дивлюсь на ті двері. Заходить чувак і так раз, тумбочка у нас спільна, і так раз книжечку зі свастикою — оба. А я кажу: «Слухай, а оце от що? Я тебя прошу, прибери десь там з очей. Нафіг мені треба, щоб тут ще й це, а там же ж камери, зараз прийдуть».

Я говорю: «На що ти розраховуєш? Нафіг ти це поклав?». Ну от такі були кумедні ситуації. Просто навіть так втупу.

А нормальні люди там були? От якщо пам’ятаєш письменника Чарльза Буковськи, який казав, що бачив набагато більше людей зі стилем в тюрмі, ніж за її межами. От наскільки це правдиво?

Я скажу трошки інакше, що я бачив в тюрмі набагато більше порядних людей, ніж за її межами. Це абсолютна правда.

Це тому що там все жорсткіше і там доводиться якимось чином відповідати за свої слова?

Я думаю, і з цим це теж пов’язано.

А яка, за твоїми оцінками, кількість людей, які сидять ні за що? Ти зустрічав крім себе когось?

Звісно. І навіть по дуже гучним справам, про котрі ми зараз всі знаєм.

Ну так це добре, що гучні справи. Це примарний, але шанс є, зокрема у твоєму випадку , через півтора роки, але він спрацював, і ти зараз на волі. Не остаточно, але вирішене питання, я маю на увазі, дай Бог, щоб і залишився, звісно. Але ти вийшов, в тебе гучна справа.

Але є люди, які вкрали там якусь «утятницю» чи не вкрали, а взагалі проходили поруч. Як от случай в Кагарлику був, коли там щось десь вкрали, якусь там незрозумілу ковбасу, а людей потім там ґвалтували і все що завгодно робили.

Людей багато таких сидять. Відсоток дуже великий. Я думаю, більше ніж 50%. Просто про них ніхто не знає, і знов таки, я б туди навіть відніс такі дрібниці, там кілограм слив чи щось таке, образно кажучи. Когось там з політиків намагаються вибити, когось ще щось.

І там працює репресивна машина, що інформативні викиди в народ, а люди ведуться і розбиратись в цьому не хочуть. Я скажу так, що навіть коли туди приїжджаєш, спілкуєшся з людиною. Одна справа, ти бачиш його з телебачення, а тільки ти з ним зустрівся, починаєш спілкуватися і розумієш, що взагалі просто…

Ти можеш назвати прізвища?

Ні. Я потім. Не на камеру скажу.

Юлія Кузьменко, яка так само була арештована у цій справі, вона мені розповіла про те, що їй не давали побачитися з дитиною. Чи обмежували тебе в побаченнях?

Так. Я навіть не пам’ятаю, чи місяця три, чи чотири пройшло, як я побачив дружину. Я знаю, що не давали навіть адвокатам змогу прийти, коли мене привезли і заміряли, побачили, що мій зріст 185 сантиметрів у взутті. Так я 180, а так 185. Вони побачили, що по зросту взагалі мимо. Вони засекретили повністю інформацію. Не давали адвокатам. Довго не давали. Хоча по закону вони мали мене випустити, одразу. Вибачитися і зранку випустити.

Це йдеться про невідповідність занятим камерами відеоспостереження людей з біометрикою твоєю.

Так. При чому вже з готовими двома їхніми експертизами 2016 року. Подавались там з похибками у взутті і в головних уборах. А ми говоримо про мої дані босоніж. А у взутті ще вище. І так само вони спеціально так давали, щоб ми не попадали в один кадр разом, тому що теж розбіг по зросту. Ну це було очевидно. Вони спеціально все засекречували.

І так само незаконно утримували в ІТТ, придумуючи якісь відмазки нібито нам щось загрожує, на нас там якийсь був вплив, нас можуть там вбити чи щось. Слідчі експерименти, які не проводились. Як спеціально мене відмовляли від слідчих експериментів. Як вони потім подавали, що Антоненко і Кузьменко відмовились від слідчих експериментів, хоча ми не відмовлялися.

Було взагалі так. Приїжджав той же підполковник Катинський, котрий мені казав: «Кароче, тут надо отказаться, потому что там нет адвокатов, там еще что-то, поздно уже, давай на камеру просто скажешь». А я на камеру кажу наступне: «Я не відмовляюся, ми залюбки приймемо участь в слідчих діях, але просто оскільки не повідомили адвокатів, то ми просимо перенести на наступний якийсь там період».

А подавалося це так, поки в суді не показали це відео. Так само ж була історія з цим корпусом від міни МОН-50. Коли вони там типу показували: «Щас вот все, вот вибухотехники, раз, раз, открывается — блин, так вона ж пуста. А чьорт». І тут же констатація одразу, що не бойова. Всьо.

Тут же паралельно Антон Геращенко кричить на телеканалах: «Бомбу нашли, нашли бомбу, все, вот ето она». А потом пів бомби, ми вже жартували: ну так дайте мне півміни и три пляшки кефіру. І саме гидке було в тому кіно, що там сидів експерт вибухотехнік і ніс таку ахінею. Він очі ховав від камери.

Ти ж професіонал, що ти верзеш? Яка розпилена міна? Які півміни? Ти що, хворий? Хто тебе на роботу взяв, ідіот? Просто кончєний. Пишуть: так це такий, у нього такі регалії, він, по-моєму, там і в ГРУ РФ був, школу КДБ, типу щось таке. Він корочє такий спец. І що цей спец несе? Що воно несе? І потім в суді це все відкривається. Я ж кажу, коли він там з цими дверима бігав, то треба було ще той корпус взять.

Прикол в чому, що ми ж потім побачили, що людина, яка йде на відео, має чорне волосся. Там зачіска в нього з-під кепки, «треугольнічки вісочкі», еспаньйолка борода. Зачіска, там видно, чорне волосся, це причому не підстрижене, а так, сантиметрів півтора-два. А в мене ж поголена потилиця.

І до того ж коли ще Борислав Береза на початках виклав фотки порівняння. Там фотка 20-го, а 21-го концерт. Фотку з мого концерту 21-го числа, де я в три рази худіший, різні плечі, борода. А в мене і волосся немає. Якщо воно відростає, воно біле, воно сиве. Там поголена потилиця і скроні. Якщо вони відростають, вони білого кольору. То як взагалі?

Це ми бачили в суді, у тебе скроні всі білі.

Так. Вони хотіли що? Вони хотіли, щоб в мене все відросло. І як сказав прокурор Зузак, там же на апеляції нічого не співпадає, ні зріст, ні статура, взагалі нічого. І така фраза, судді сидять, сидить прокурор Зузак, і така фраза: «Ну, оскільки Антоненко не фігурував в той час у справі, не було під кого підганяти». Це в суді розказано. Тобто люди самі визнають, що вони фальсифікують справу. Не було під кого підганяти.

Я гарно пам’ятаю, коли нас вперше влітку 2020 року, чи в липні , чи в серпні, вдвох з Юлею звели в одному приміщенні в скляному боксі, і коли всі побачили, що в нас в голову різниця в рості, там таке почалось, такий переполох в інтернеті. То капєц просто. Я ж кажу, про які експертизи ми взагалі говоримо, про яку справу ми говоримо. Поставте нас просто поруч і включіть отам.

Ми ж там чітко бачимо: людина йде от з такою дупою, от з такими короткими товстими ногами, рівні плечі, коротка шея. Там же по плечах навіть видно. І там струнка жінка. А той здоровий такий бітюг з цицьками. Може то взагалі баба була, ми ж не знаємо, з бородою приклеєною. Теоретично ж можливо? Можливо.

На чому базується твоє алібі зараз?

Алібі?

Так. Чому ми мусимо бути впевненими, що ти не причетний до цього?

Ну по-перше, це видно, що я не причетний, що там інші люди були. В той час, коли це відбувалося, я знаходився у цій самій кімнаті, ввечері. Це показує і мій мобільний телефон, хоча вони кричали, що телефони були якось вимкнені. Ні, я до початку другої ночі спілкувався у фейсбуці, домовлявся. У мене наступного дня мала бути репетиція.

Скажи будь ласка, тобто ця квартира, як вони вважають, була поруч з вулицею Франка, де це сталось?

Вони вважають квартиру моєї матері, яка на вулиці Гончара. Але я був тут. І саме цікаве, що це показує біллінг.

Це в ніч з 19-го на 20-те.

Так. Це показують біллінги моїх телефонів, це показує моє спілкування у фейсбуці, саме з телефона, саме тут. І саме цікаво, що зранку, сім з копійками, ця ж людина з цим же принтом рухається за машиною Шеремета по вулиці Франка. І сама поліція підтверджує, що я знаходився вдома, тому що тут розмовляв по телефону. До мене люди приїжджали.

Ти сам був дома?

Сам.

А родичі?

По-моєму, на дачі були.

Слідство, коли я вивчав всі ці матеріали протягом півтора року, вони казали, що у тебе був вимкнений телефон в цю ніч. І вони вважають це непрямими свідченням того, що ти можеш бути причетний.

Я не знаю, кажу чесно, моя позиція у цьому плані, я завжди вимикаю телефон. Я ніколи не користуюся телефоном вночі. Я ненавиджу, коли мене будять. Тобто в мене є така звичка. Я не розумію, наскільки це може бути доказом. Але я так розумію, якщо вони досліджували якісь білінги. Ти взагалі вимикаєш телефон на ніч?

Просто гучність вимикаю. Я ж розповідаю, всі білінги показують і доказують те, що телефон і я знаходився тут.

Тобто вони збрехали.

Звичайно, збрехали. Від першої до останньої літери.

Вони сказали, що у тебе був вимкнений телефон, а виявляється, з твоїх слів і зі слів захисту, що існують білінги, які підтверджують це?

Так. І до того ж. До першої години ночі є переписка у фейсбуці. Я переписувався, по-перше, зі своїм барабанщиком. Вони відкриті, вони у слідства є. Переписувався з барабанщиком, тому що 21-го числа у нас був концерт благодійний на підтримку першого добровольчого шпиталю. Ми гроші збирали. Тобто 19-го, 20-го числа в мене були репетиції.

Я був тут, розмовляв з ним і потім з людиною, щось там по запчастинам, якась волонтерська історія. До першої години ночі я спілкувався у фейсбуці через телефон. Тобто вайфай. А потім ліг спати. Просто поклав. А вже з раночку, десь в сім, сім з копійками, до мене подзвонили, приїхали люди.

Я ж футболками ще займався різними. І музичними і нашими ССОшними. Людина дзвонила, приїжджала сюди. Це було десь сім з копійками, сім двадцять може. Це все перевіряли, дивились, приїжджала людина, дивилась всі ці речі. Потім інша приїжджала.

І в цей час, на відео знову ж таки, коли я побачив, що там людина з цим принтом, ну коли від’їжджає машина Шеремета, от це відео, ця людина з’являється там же якраз в цей час. І слідчі ж підтверджують: так, в цей час Антоненко знаходився вдома, розмовляв по телефону, люди є, свідки є, все є. Ну як таке може бути? Телепорт просто.

Ти згадав про цю міну МОН-50 чи половину міни. На початку, щойно з’явилась інформація про цю міну, виклали твою відому фотографію, де ти і весь твій стаф. І тоді сказали, я зараз буду дуже обережно добирати слова, тоді існувала така версія, що це саме той корпус саме цієї МОНки. Це відповідає дійсності?

Так. Це саме він. Я його привіз додому, тому що тоді йшов дощ, ми у нас в частині робили цю фотосесію на день сержанта, я цей мотлох весь зібрав, ну окрім зброї, зрозуміло, і привіз додому, тому що машина моя поруч стояла. Я мав її відвезти назад, оскільки я пішов у відпустку, то вона мала отак до кінця відпустки просто тут постояти і поїхати назад в частину.

Поліція викладала аудіозапис, де ти просиш прибрати її. Навіщо?

Ну от уяви собі картину. Ти приїжджаєш у двір, стоять якісь товаріщі, починають тобі розказувати про «велич арійської раси», ти стоїш в шоці просто. Ось ця вся інформація. І ти просто мозком розумієш, що в тебе вдома стоїть ще ця історія. По-перше, вони її заберуть, а вона мені потрібна. Ти знаєш сто відсотків, що вона законна, але от вони зараз її просто побачать і почнеться нереально що попало.

Ти боявся, що її просто тобі пришиють.

Так. Хоча я знав, що вона абсолютно законна, вона безпечна. Там нічого такого нема.

Вибухівки в ній не було?

Ні. Яка вибухівка. Нам її подарували ще з Положинським в 2016 році пацани на концерті. Показали: ось, порожня. Ти думаєш: блін, це ж круто.

За сім років війни у кожного з нас є якісь атрибути, чи корпус з міни чи ще щось.

Це ж корпус. В мене дружина хотіла розмалювати це, вона хотіла там роутер типу зафігачіть, це прикольно, це просто прикольно.

Арт-об’єкт.

Так. Це просто прикольно. І тут приїжджає оця вся свора і починає тобі кричать. Я говорю: «Ви взагалі розумієте, де ви знаходитесь? Яка велич арійської раси? Ви що, хворі?». От просто навіть злякатися неможливо було, тому що абсурд такий. І ти такий, а в мене ж там на горі така штука. Це зараз зайдуть, побачать, зараз її ще почнуть ліпити туди.

От в цьому стані просто кажу: «Приберіть». Це взагалі сторонній предмет. Взагалі ніяк не при справах, але ж він дав привід для того, щоб товариш Геращенко побіг по всім каналам кричати, що знайшли бомбу. Причому ту, якою підірвали. Ту, якою підірвали.

Там звучала версія таким чином, що з вибухівки, яка може міститися в цьому корпусі, можна виготовити оце все. Але я потім багато разів спілкувався з військовими. У тому числі твою тему ми порушували майже на кожному інтерв’ю. З різними людьми. І з музикантами, і з військовими, і з політиками ми порушували це питання.

І от ті люди, яким я маю всі підстави довіряти і які були на війні, вони казали, що це ж не так просто зробити. Це потрібно бути висококваліфікованим диверсантом. Тому я не знаю, на кого це було розраховано, але така версія була поліцією оприлюднена. Як і була поліцією оприлюднена версія, що ти підробив собі алібі.

От історія з Олексієм Єрміловим, твоїм приятелем, який на початку сказав, що в ніч вбивства ти був у нього, ви грали на гітарі, потім випили, заснули і ти поїхав додому. А потім його записали, що він каже: «Я, напевно, переплутав» і таке інше. Що це було?

Це все не так взагалі. Ми взагалі з ним не спілкувались, це його якась особиста історія. Це Чумак (Віктор Чумак, заступник генерального прокурора) його послав до слідаків, щоб він розповідав. Це його історія. Ми ніколи на неї не посилались. Мені озвучили цю історію, я говорю: «Та ні, хлопці, ви що». Я колись викладав йому гітару. Я був у нього вдома один чи два рази. Це було до війни.

Навіть Чумак сам сказав, йому подзвонила його мама. Ну ти розумієш, заступник генпрокурора. Подзвонила його мама Єрмілова, каже, отака історія, ми знаєм цього хлопця, він був у нас. Потім той прийшов і вже у слідчого сказав, що просто переплутав роки. Поліція використала це таким чином, що почала розповідати, що нібито ми. Ми навіть не заявляли про це. Я відразу сказав на допиті.

Аваков пізніше сказав, що на брифінгу озвучили лише 10% якихось доказів, які вони нібито мають, відповідно 90% мали б бути десь в тілі справи. Чи з’явилися вже під час ознайомлення з матеріалами справи, під час судового розгляду оті 90% чи все базується на тому, що показали?

По-перше, давай так: все, що вони показали — це повна брехня від першої до останньої літери, ми знаємо. Можна розказати, розкласти по поличках. Навіть починаючи з різних футболок, які показали як одну і ту саму, показуючи на куртку людини, потім показуючи на таку саму куртку в Херсоні. Знайшли відео, показали обличчя тієї людини, що в Херсоні. Це виявився — о, диво — не Антоненко, а співробітник херсонського СБУ.

Ти коли сказав про скошені скроні, ніщо так не видає опера, як скошені скроні. Це старий мем наш зі старим приятелем. Я кажу, що опера дуже просто впізнати. От в шо його не вдягни, але скроні все одно будуть скошені.

I від всіх наших зв’язків, знайомств. Оскільки з Яною (Яною Дугарь) я познайомився в 2020 році в ІТТ на допиті, з Юлею (Юлія Кузьменко) ми були знайомі віртуально. До речі, на останньому засіданні в суді це підтвердилося так само. Хоч і прокурор щось там: «От бачите, це підтверджує знайомство».

Ну так правильно, віртуальне знайомство, те, що ми спілкувалися по аварії, по ДТП, коли таксі, яке Юля Кузьменко викликала, збило мою дружину і дитину от тут на переході. «А от бачите, в них навіть суди якісь були». Правильно, в Шевченківському суді, тому що справу заминали, відкладалися постійно ці засідання, і ми з Юлею навіть там не перетиналися.

У нас була якась зустріч, але я навіть не пам’ятаю, в якомусь барі, я її не пам’ятаю, там я її запросив на концерт на 21 (21 липня 2016 року). І вона прийшла, і там я її теж не дуже пам’ятаю, тому що, по-перше, ви випили, а по-друге, була купа народу. І от ця фотографія з її дитиною. Її виклав, до речі, Борислав Береза. Там чітко видно. «Як борода відросла за добу, — він говорить — Як він схуд на 30 кілограм?».

До чого я це кажу? Я кажу до того, на чому базувався цей брифінг, на тих 10% брехні, залишається 90% теж брехні, тобто макулатури, оцих підставних незрозумілих речей, якоїсь цієї нібито експертизи, яку міністерство юстиції навіть визнало недійсною, тому що немає таких методик, і люди просто вигадали «психологічна експертиза ходи» чи що. В сенсі? Лишилося 90% брехні, макулатури і все.

А ти знайомий з подружжям Грищенків? Бучею і Пумою?

З Бучею я познайомився в автозаку в 2020 році.

А, тобто коли вже були заарештовані?

Так. Нас саджають в автозак, я заходжу, там хтось вже сидить, і так голос з темряви: «Ти Ріфмастер?». Я кажу: «Я Ріфмастер». «Дай хоч я на тебе подивлюся, я «Буча», Грищенко в сенсі».

А з Інною (Інна Грищенко «Пума») ми познайомилися у серпні 2019 року у військовому шпиталі. Відправило мене моє командування, треба було поїхати поспівати пісень. І я значить поїхав, якраз мене відпустили зі служби. Кажуть: «Бери інструмент, їдь».

Я приїхав, тут підходить до мене дівчина, каже: «Я тільки що розмовляла з вашим колишнім командиром, з Сашею Гагаєм з ПДМШ, він сказав, що я можу з вами сфоткатись, що ви нормальна людина». Я кажу: «А що, обов’язково було говорити з Сашею Гагаєм, щоб до мене підійти сфоткатися?». Сфоткалися, добре.

І з’являється от цей допис у фейсбуці, де вона написала: «Все, Гагаєв, заздри мені, тепер у мене є фотка з Ріфмастером».

І це доказ теж?

І це теж доказ. 2019 року.

А як ти думаєш? Твоє припущення, чисто суб’єктивна твоя думка, чи можуть бути Буча і Пума причетні до вбивства Шеремета?

Думаю, що ні. Це такий же абсурд.

А що дає тобі підсави так думати?

Там же кіно. В кіно видно, що то не Буча. Я Бучу бачив, ну де в нього, ну куди? Ну де? А Інна? Інна вона ж крупненька така, шкутильгає, а де там Буча? Ну коли виникають подібні питання, я кажу: «Блін, люди, в нас що, різні очі?». Про які експертизи ми зараз говоримо, якщо це очевидно.

А ти з ними спілкувався? Бо були ж ці всі прослуховування, що там було пов’язано із самогубством, і оці розмови, що потрібно, так би мовити, «взбодрити». Юля Кузьменко мені сказала, що якщо слухати довго людину, то можна нарізати будь-яку розмову. Це її позиція, була артикульована у мене в інтерв’ю. А як ти оцінюєш? Ти слухав всі ці розмови?

Ні, я читав те, що є, але ну шо там?

Не сприймаєш ти це?

Ні, взагалі. Я просто знаю Юлю і, та слухай. Якщо ми говоримо про «касети градів», щось таке. Ну це фігня повна, ну слухай. Я по собі навіть знаю.

Людина на фронті коли знаходиться, ти розумієш, що тут «звіздорєз» і все таке інше, а ти розумієш, що приїжджає назад з ротації чи просто там по волонтерці, приїзжаєш, а тут все розфуфирене оце от все, і людям просто плювати на те, що відбувається. На те, що в країні війна, оце от: «Ми вас туди не відправляли».

Це не одна людина може сказати фразу: «Оце треба, щоб тут щось прилетіло, щоб до людини дійшло, що все ж таки в країні йде війна».

Підтверджую.

Я більш ніж впевнений, що в цьому сенсі це було сказано.

Підтверджую. У мене племінниця у три роки ховалася вже від обстрілу в Луганську в бомбосховищі. І зараз, коли оці всі любителі феєрверків починають свої двіжі, то так, підтверджую, що я неодноразово зауважував, що вам би зараз туди трішечки сипанули те, що на Сході, ви б, напевно, переглянули своє ставлення от до цього, так що можете мене брати в принципі.

І я думаю, що десь близько мільйона людей, які це пережили, переселенців зі Сходу, вони можуть так само, я вже не кажу про учасників бойових дій.

Як поводяться прокурори, до речі, на суді? У тебе враження, от вони самі вірять? Я от колись відмовився від обвинувачення, коли працював в прокуратурі, тому що мені прислали справу. Вона була не розслідувана. Вона висмоктана була, навіть не з пальця, а з іншого місця.

Я сказав, що я це не буду підтримувати такі обвинувачення. Прокурор, в принципі, має право. От вірять вони? В тебе яке враження?

Підходили слідчі неодноразово: розуміють і знають. Навіть ми сміялися з того, що там на відео. «Оце от, — кажу, — ваш Вася, бачиш?». Ну вони розуміють, не те що розуміють, вони знають, що то не ми, що то інші люди.

Прокурори, можемо поговорити про того ж Зузака (Сергій Зузак, прокурор відділу процесуального керівництва), який відмовився підписувати передачу в суд. А коли ще визнала ця комісія мінюсту, що експертиза ходи фігня, то він сказав: «Та тоді…».

Мені цікаво. Я от був на офрекордс-зустрічі, коли зібрали одразу після вашого арешту там десь 30-40 людей і тоді влаштували рознос нормальний, ніхто не сприйняв цього. Ну там були якісь штатні підлабузники.

Я, як людина, яка має досвід, поставив питання: «Оця експертиза ходи — що це?». Ну вона існує, але її, скажімо так, вірогідність, її інформативність приблизно як і в поліграфі, навіть менше, напевно.

Вона іде як додатковий там момент до чогось.

Мені не відповіли на питання. Можливо, ти це знаєш. Оце експерт Бірч, який проводив цю експертизу, його попереджали взагалі за кримінальну відповідальність?

Ми не знаємо.

Про що йдеться? Я хочу, щоб всі зрозуміли. Кожен експерт, який проводить таку експертизу, на підставі яких потім людей саджають, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку. От мені цікаво. Мені так і не відповіли тоді.

Я думаю, що ні. Тому що, по-перше, нам же там махали перед носом «оригіналом» висновка, а ніхто його не бачив, його в справі немає.

В справі нема?

Немає. Оригінала немає, англійського оригіналу немає. Є цікавий документ, є український документ, українсько. мовою, підписаний в кінці на останній сторінці підписом Бірча. Людиною, яка не знає української мови. Який є тренером по карате. І все, що ми відправляли туди, все приходило в спортзал.

І зі Скотленд-ярдом ми зв’язувалися з цього питання. Там кажуть, що є такий, але от то-то. Тобто є думка, що чувака привезли, 97%, 11 числа (11 грудня 2019 року), заплатили йому кешем, він поставив свій підпис під українським текстом і його відправили назад. Все, кінець.

Цікава версія, але це версія, знову ж таки. Але сам факт, що не має оригіналу експертизи, яку мав би зробити експерт, я не буду говорити, що експерт має бути сертифікованим, відповідно він має пройти сертифікацію в Україні як експерт. Що ти зрозумів про нашу судову та правоохоронну систему за час свого ув’язнення? Що це таке?

Це той самий Радянський союз. Радянська совкова каральна машина, яка, от як вчора було десь сказано, якій зробили косметичний ремонт, десь там в 2014 році. І згодом, за сiм років ця косметика вся почала відпадати, і намагалися встромити туди декілька нових гвинтиків в старий іржавий організм. І ця іржа знову їх поїла.

Я вчора казав про інше. Ти, як людина, яка навчалась цього, я думаю, що ти підтримаєш це. Ситуація в тому, що це все міняти треба починати з навчальних закладів. Звідти виходять молоді люди, і вони вже навчанi працювати от так, як працює оця вся система.

Міняти треба от тут, тому що викладачі хто? Ті, хто працювали в системі, поважні колишні співробітники, які стали викладачами, і вони так ідуть з тією вкладеною в голову психологією цієї всієї системи. Поки це буде відбуватися, нічого тут не змінеться.

Тобто там не потрібна справедливість, там потрібні винуваті.

Якщо ви не сидите, це не тому, що ви не винуваті, це тому, що ми не допрацювали.

Я бачу, як тебе це засмучує. Ти навіть трішечки змарнів відразу на очах. Давай розбавимо цю сумну тему чимось хорошим. Топ-5 українських рок-гуртів від Ріфмастера.

Ну «Ріфмастер» — це зрозуміло. «Бумбокс», «Без обмежень», «Stoned Jesus». А хто ж ще? «Скай». Мені ще подобається група, називається «Гримить».

Наша армія, вона взагалі відірвалася від совка?

Відірвалася. Дуже сильно, я думаю, намагалася відірватися ще з 2014 року. Почало виходити. Знову таки, є люди, які здатні переформатуватися в себе в голові, ну командири.

Військові, які пройшли совєтські вищі — це так само, як в міліції, скажімо так. Це треба ментально відриватися ще на початках, бо є такі, що навіть до нас в структуру приходять, але там тхне от цією «уставщіною», «совєтчіною», «радянщіною».

Але в цілому прогрес є?

В цілому прогрес є, але мені здається, що зараз він трошки призупинився.

В березні 2020 року тодішній командувач ССО Луньов сказав, що служба чекає на тебе відразу, як тільки ти звільнишся з СІЗО. Чи збираєшся ти повертатися на службу? Це перше питання. І друге: чи зв’язувалися вже з тобою представники ССО?

По-перше, я хочу головне зробити: подякувати Ігорю Васильовичу (Луньову) за підтримку з першого дня. Нинішньому керівництву, Галагану Григорію Анатолійовичу, своєму командиру, усім командирам. Була колективна заява всіх командирів і замів, що від підтримки моєї ніхто не відмовиться, ніхто не повірив в цю єресь.

Звісно, я не збираюся йти з ЗСУ, я збираюся продовжувати службу, тим більше, я не звільнявся, мене не звільняли.

Який у тебе зараз офіційний статус?

Я військовослужбовець Сил спеціальних операцій. Чинний. Єдине, що шкода, це час. В 2020 році в травні я не встиг закінчити вищ, отримати вищу освіту. Як раз мені семестр лишався. І мав отримувати офіцерське звання десь там на день ССО (29 липня). І мав вже йти на офіцера. В мене мета не змінилася.

А тебе відновлять потім у вищі?

Мають відновити. По закону мають відновити. І адвокати їздили, і там все ок.

А який вищ?

Ну це Інститут культури, але факультет Міжнародного права.

Ну давай, пояснюй тепер за «ультранаціоналізм і культивування арійської величі».

А що пояснювати?

Розкажи про свої погляди. Хто ти світоглядно?

Світоглядно я український патріот. Живу я на Євбазі. Цей район називається Євбаз — це єврейський базар. Там, де цирк і універмаг «Україна», був єврейський базар. Взагалі це єврейський район. Скажімо так: на Подолі шили, а через горочку привозили сюди продавали. І от так от, проживаючи в єврейському кварталі, «культивуємо».

В мене школа така була: всі вчителі були євреї, скажімо так, відсотків 97. В мене дід польський єврей, бабуся мордвика взагалі, і слово «кацап» я знаю від неї, тому що «кацап» — це не «как цап», а «м’ясник», «різник». Вони називали цих нападників «кацапами». А по батьку в мене там польсько-українські землі — лемківщина.

На арійця ти не дуже.

Та зовсім.

А як ти ставишся до ультраправих радикальних ідей?

Ніяк не ставлюся.

Ну ти от розповів історію з тим, що тобі намагалися покласти поруч книжку зі свастикою. Ти попросив прибрати, тому що це була підстава чи тому що тобі в принципі ця тема неприємна?

Мені в принципі ця тема неприємна. І тому що це підстава, і тому що неприємно.

А в тебе правда є зірка Давида десь?

Так, маленька. Мені навіть футболок наробили з написом «Євбаз» і зіркою Давида.

Я дивлюся, це моє спостереження, оця тема, ми коли обговорювали події, пов’язані зі справою, вони тебе пригнічують. Я дивлюся, що ти зараз трошки так емоційно зніяковів. Що тебе найбільше пригнічує?

Ну розумієш, сама несправедливість. Це не дифірамби собі. Я просто така людина, я так вихований, те, що я казав. Мені в певному сенсі було не дуже складно в тюрмі, тому що я сам порядна і вихована людина, розумієш.

І оця от нечесність, оце таке просто нахабне обливання брудом. В мене таке природне відторгнення цього. І потім починає вилазити логічне питання: та за що? Просто за що? Скільки зроблено особисто для країни і взагалі. Просто за що?

От якщо в мене буде така можливість і я колись зустріну Авакова, я хочу йому в очі сказати. Геращенко (Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України) — ні, то ублюдок, вибачаюсь. І цей Артем Шевченко (директор департаменту комунікацій МВС). Гниди, блін, так обливати брудом, знаючи, що люди непричетні.

Приїздити до командирів, розповідати історії. До одного з моїх командирів приїжджає Артем Шевченко і заявляє: «Ми знаємо, що це не він. Просто в нього хтось там ховався, хай посиде, подумає». І оці заяви типу: «Марків три роки сидів і не скиглив, хай посиде, нічого, до виправдального вироку ще далеко». Як таке можна заявляти?

Я знаю, тому що мене переконували щонайменше десять разів і через знайомих, і особисто деякі люди до цього причетні: «Та ти не розумієш, це то, то, то». Я розумію, як це працює.

Я не розумію одне: за що? Просто за що?

Чи маєш ти якісь припущення, хто і навіщо це зробив?

Не знаю, єдине що, я вже колись казав, що мені дуже нагадує вся ця історія риторику РФ.

Ну ССОшник обвинувачений.

При тому відомий ССОшник, той, хто працює з відкритим обличчям, займається рекрутингом, займається набором людей в ССО, людина відома, людина поважна. І знову сюди можемо додати поїздку в Нормандію, зустріч з Путіним. (Зустріч в Нормандському форматі відбулася 9 грудня 2019 року перед затриманням Антоненка)

I після повернення звідти от таке формулювання. От просто беруться відомі люди, дискредитація ЗСУ, ССО, волонтерів і добровольців. Причому ти от зараз подумай. Інформація наскільки, як сказати, нелогічні взагалі кроки. По-перше, люди: дитячий кардіохірург, кандидат наук, музикант, співак, він же відома людина в ССО і так далі і тому подібне, медсестра, як вони можуть бути пов’язані з якимось вбивством?

І потім люди, які займаються зовсім різними якимись справами в житті. Логіки взагалі немає ні там, ні там, ні там. Як на мене, це взагалі інформаційно-психологічнi спецоперації зроблені, як і брифінг той, там взагалі по канонам, просто по канонам.

Зроблено так, щоб людина не могла сфокусуватися на одному чомусь. Починає думати про людину в одній іпостасі: от військовий, наприклад, на мене, а потім музикант, як одне поєднане з іншим. А тут дитячий кардіохірург, а це до чого? І просто мозок закипає, і просто людина вганяється в ступор.

Це якийсь такий російський треш. Як вони люблять, так.

I ще цікаво. Коли нам відкрили матеріали справи НСРД (негласні слідчі росшукові дії) я читав з 2018 року. Думаєш: та що ж це за брєд такий, НСРД, прослуховування, якісь стрибки з парашутом, якісь домашні історії, якісь поїздки. Ще ж Луценко (Юрій Луценко), я передачу дивився, кричав, що: «Ні, ви що хворі? Ви що не бачите, що це взагалі «ліва» історія. Куди».

І тут за два тижні до арешту (якраз починається процес «нормандських перемовин») вони знову приходять і просять дозвіл на НСРД, в якому написано: «З урахуванням зібраних доказів і проведення розшукових дій недостатньо підстав для вручення підозри». Немає нічого. Вони знали, що люди просто ні до чого.

Я правильно розумію, що всі санкції на розшукові заходи давали ще у 2017-2018 роках?

Не знаю, там пакунок документів був. І немає підстав вручати підозру. Вони нас заарештовували, не маючи навіть підстав підозру вручати. І що вони понаписували? Прийшли в суд і написали значить: «Безробітний, вдома не живе, зв’язки в кримінальному світі, переховується». I до судді Вовка — опа. По мені і по Юлі така сама фігня.

Судове засідання йшло сiм хвилин, в нарадчій кімнаті суддя був 13 секунд. У нас це на відео все є. Паралельно іде той брифінг. І у суді Вовка на столі — принесли прокурори — ніде не працюючих людей, які переховуються. Ну що це? І все було відкатане у часі. Тобто взагалі геть іншими датами і іншим часом.

І в інтерв’ю Юлія Кузьменко сказала мені, що їй цікаво, хто саме обрав ваші прізвища. Тобто у неї був такий посил, що враження таке, що зібрали, як пазли. Їй цікаво, чому саме Антоненко, Кузьменко і Дугарь?

От як нам ставлять таке питання, цікавляться: «От чому ви?». В мене таке ж питання: чому? За що? І вдруге — чому? Хто режисер цього от тасування колоди і вибору людей на ці ролі?

Хто несе остаточну відповідальність?

Так. Є ж людина, яка запропонувала список. А є ще людина, яка обрала — от він.

Кого ти звинувачуєш у тому, що з тобою сталося?

По-перше, от ту невідому особу, яка поставила галочки. А всіх інших ми бачили.

Коли я брав інтерв’ю в адвоката Кузьменко Добоша, я запропонував йому звернутися до президента, і він тоді сказав таку доволі емоційну тираду. Я хочу тобі запропонувати теж саме і сказати що завгодно на адресу президента, тому що це інтерв"ю стовідсотково він подивиться.

Не знаю, я б не звертався до президента. Нема що сказати, поки що.

Уяви от ти зустрівся.

Зустрінуся — тоді скажу.

Тобто є що сказати?

Є що сказати, але нехай це буде між нами. Я не хочу, щоб потім цим спекулювали. А то вийде так. От затягнули президента на цей злощасний брифінг, а тепер йому відмиватися від цього дуже важко, фактично неможливо. Так я от не хочу зараз…

Ти можеш сказати, що вам потрібно поговорити.

Так, так. «Надо поговорить». Я при зустрічі краще. І так тет-а-тет, тому що ці питання не для сторонніх вух. Ці запитання — це між нами.

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

СМИ: Теща мэра города Каменское Андрея Белоусова оказалась владелицей квартиры в центре Киева

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

Новость о рождении одновременно 10 детей у гражданки ЮАР оказалась фейком

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

В США участницу штурма Капитолия приговорили к трем годам лишения свободы условно

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

Lego представила свои первые кубики из переработанного пластика

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

Скандальный бизнесмен Джон Макафи повесился в испанской тюрьме после решения об экстрадиции в США

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

Кабмин ввел обязательный ПЦР-тест для иностранцев из-за распространения нового штамма COVID-19

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

«Европейская Солидарность» призвала закрыть границу с Россией из-за нового штамма COVID-19

НОВОСТИ

Сборная Украины по футболу впервые вышла из группового этапа в плей-офф Чемпионата Европы

НОВОСТИ

«Эмми» будет выдавать премии с гендерно-нейтральным обозначением

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

Мустафа Найем стал советником министра инфраструктуры Украины

$readalso[$i]->imageAlt
НОВОСТИ

ЕС начал расследование против Google из-за действий на рынке интернет-рекламы